Залізничний районний суд Львова поставив крапку в історії уродженця Полтави, який отримав шанс на виправлення через службу в ЗСУ, але обрав шлях криміналу. Чоловік, звільнений із колонії для захисту країни, проведе наступні 6 років і 6 місяців за гратами через дезертирство, торгівлю наркотиками та зберігання бойових гранат.
Кримінальний шлях обвинуваченого триває роками. Ще у 2018 році він отримав дев’ятирічний термін за розбій, проте влітку 2024 року вийшов на волю умовно – достроково, підписавши контракт із військом. Військова кар’єра рядового тривала недовго: вже у січні 2025 року він проігнорував ранкове шикування у Львові та зник у невідомому напрямку. Своє рішення втікач згодом пояснив просто — він не бажав терпіти труднощі армійського побуту.
Переховування від правоохоронців дезертир перетворив на прибутковий бізнес. Майже десять місяців він налагоджував схему розповсюдження наркотиків через «закладки». Під час затримання у жовтні 2025 року поліцейські виявили у нього десятки згортків із канабісом, а в телефоні — геолокації вже схованою продукції в лісовому масиві «5 – й парк».
Справжні масштаби діяльності полтавця відкрилися під час обшуку його тимчасового помешкання на вулиці Володимира Великого. Квартира нагадувала одночасно склад наркоторговця та збройовий арсенал.
Серед вилучених доказів зафіксовано:
- понад 1,2 кг підготовленого до збуту канабісу;
- небезпечні психотропні речовини амфетамін та 4 – ММС;
- дві бойові осколкові гранати РГО разом із запалами.
У судовому засіданні чоловік повністю визнав провину, посилаючись на щире каяття. Суд врахував його бойове минуле та отримане раніше поранення, проте рецидив і тяжкість нових злочинів не дозволили призначити м’яке покарання. Окрім тюремного терміну, вирок передбачає повну конфіскацію майна засудженого.
До винесеного терміну за дезертирство та наркоторгівлю суддя додав частину невідбутого покарання за старий розбійний напад. Тепер колишній військовий повернеться до пенітенціарної установи на тривалий строк, остаточно втративши можливість виправдати довіру суспільства.










Коментарі