Троє ветеранів, які повернулися з фронту, вирішили започаткувати власну справу в Ужгороді. За півтора року роботи їхній бізнес виріс і продовжує розвиватися — попри складнощі, вони не здаються. Співзасновник підприємства Віктор Суліма поділився планами та досягненнями.
Василь Поприк, Владислав Опаленик та Віктор Суліма стали на захист України у складі 33-ї, 67-ї та 101-ї бригад, а після демобілізації, у серпні 2024 року, заснували бізнес з виготовлення м’ясної продукції в Ужгороді. Вже через рік роботи вони створили 19 видів ковбас та м’ясних виробів.

«Із того часу, як ми відкрили бізнес, зробили ремонт в магазині, закупили нове обладнання», — розповідає Віктор Суліма. Завдяки допомозі фонду Фреда в Україні підприємці змогли придбати холодильники та інше обладнання для виробництва.
Останнім часом асортимент підприємства поповнився новими видами ковбас, зокрема, курячою ковбасою з ялівцем, а також класичною домашньою ковбасою з додаванням цього ж пряного інгредієнта. Окрім цього, їхні новинки включають гострий медовий перець, який вирощував один із співзасновників на своєму городі. Перець маринується за особливим рецептом.

Однією з важливих ініціатив компанії стала акція «Підвішена тушонка», яка діє вже майже рік. Ветерани передають тушонку для захисників, зібрану через донати від покупців. «Ми вже передали понад 500 банок на схід, через волонтерські організації та безпосередньо військовим», — ділиться Суліма.
Попри всі досягнення, бізнес досі не приносить прибутку. «Ми поки що на добровільних засадах, без зарплат. Всі гроші йдуть назад у бізнес, щоб докупити обладнання чи матеріали», — пояснює Віктор. Ветерани намагаються впевнено рухатись вперед, і хоча прибуток поки не отримують, вони вірять, що інвестиції скоро окупляться.
Незабаром вони планують відкрити власний магазин. «Ми вже провели ремонт, прибрали територію, і сподіваємось запустити магазин у тестовому режимі протягом місяця», — зазначає Суліма. Крім того, підприємці планують розширювати асортимент, додаючи нові види ковбас.

Віктор Суліма також займається виготовленням сувенірів. Ідея виникла під час реабілітації після поранення. «Я виграв обласний грант на 200 тисяч гривень і тепер облаштовую виробничий цех для сувенірної продукції», — каже ветеран. Зараз він втілює цей проект безпосередньо на території підприємства, щоб підвищити ефективність та розширити виробництво.
Ці історії є прикладом того, як люди, які пережили важкі часи, можуть використовувати свою силу духу, щоб створити щось нове і корисне для суспільства. З кожним кроком ветерани наближаються до своєї мети — зробити свій бізнес успішним та допомагати іншим.









Коментарі