Автор 
В Україні знову загострилася дискусія щодо податку на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. На перший погляд, це технічне питання, але насправді воно зачіпає баланс між фіскальною справедливістю, підтримкою національних виробників та інтересами споживачів.
Проблема “поштової пільги”
Головна складність полягає у використанні пільг міжнародних договорів та українського законодавства для обходу оподаткування. Комерційні товари часто ввозять під виглядом особистого імпорту через поштові або кур’єрські відправлення, що не підлягають податкам і мають спрощене декларування. Найбільшу загрозу економіці створюють закордонні маркетплейси, які будують бізнес-модель на цих пільгах і отримують суттєві переваги над українськими виробниками та ритейлерами.
Найпопулярніші категорії товарів, які українці отримують через такі відправлення, включають:
- одяг та взуття;
- електроніку та аксесуари;
- косметику;
- товари для дому;
- канцтовари та іграшки;
- матеріали для рукоділля та малювання;
- конструктори.
Серед найбільших відправників виділяються китайські маркетплейси Temu (13,5 млрд грн) та AliExpress (4,4 млрд грн). Temu зростає в Україні швидше, ніж у будь-якій країні Європи: середньомісячні відправлення з цього маркетплейсу зросли у вісім разів за рік.
Фінансові втрати держави
За даними Державної митної служби, загальна вартість міжнародних поштових та експрес-відправлень до України у першому півріччі 2025 року склала 95,3 млрд грн, з яких без оподаткування пройшло 44,6 млрд грн. Якщо темпи не зміняться, втрати бюджету через пільгу на посилки до кінця 2025 року можуть досягти 17,9 млрд грн. За прогнозами, у 2026 році лише ПДВ на ці відправлення може спричинити втрати у 27 млрд грн.
Невидимий імпорт та конкуренція
Багато товарів оформлюють як “особисті посилки”. Для споживача це вигідно — не потрібно платити податки, якщо вартість не перевищує 150 євро. Але на практиці ця пільга перетворилася на потужний канал паралельного імпорту, який часто використовують комерційні продавці.
“Через схеми «поштової контрабанди» держава щороку втрачає мільярди гривень податкових надходжень,” — відзначають експерти.
Аналітики підрахували, що лідерами серед інструментів уникнення сплати податків в Україні є порушення митних правил та контрабанда, із втратами держбюджету 120–168 млрд грн на рік, значна частина яких припадає на поштовий імпорт.
Що далі?
Обговорення податку на невеликі міжнародні посилки стосується не лише фінансів, а й захисту національного виробника. Як зазначають економісти, без втручання держави динаміка зростання імпорту від маркетплейсів, таких як Temu, може підривати конкурентоспроможність українських компаній та призвести до додаткових втрат бюджету.
Вирішення питання потребує балансування між інтересами споживачів, захистом ринку та наповненням державної скарбниці. Прийняття чітких правил оподаткування та контролю міжнародних посилок може стати ключовим кроком для підтримки українського виробництва.
Коментарі