Український небанківський фінансовий сектор опинився в умовах екстремального контролю. Під час конференції FinYear представники бізнесу відверто розповіли про “тотальне занурення” інспекторів Національного банку у внутрішні процеси, що фактично зупиняє операційну діяльність установ на тривалий термін.
Масштабні перевірки регулятора вже давно вийшли за межі формального аудиту. За словами Ганни Горбенко, яка очолює “Українську комплаєнс асоціацію”, представники НБУ буквально стають частиною колективу на довгі місяці. Інтегруючись у внутрішні системи, вони моніторять кожен крок фахівців, вивчаючи навіть нюанси корпоративної культури.
«Планували спочатку три місяці, потім продовжили до півроку, а потім іще плюс один місяць. Ну, тобто сім місяців нам потрібно було з ними співпрацювати практично з ранку до вечора», – ділиться досвідом Горбенко.
Для бізнесу така увага перетворюється на випробування на витривалість. Коли в офіс приходять шість співробітників Нацбанку на фул-тайм режим, команда змушена працювати виключно на запити перевіряльників. Генеральний директор ТОВ «Авентус Україна» Володимир Довгаль констатує: бізнес стає на паузу. Основний ресурс витрачається не на розвиток чи обслуговування клієнтів, а на підготовку документації. При цьому важливо не лише якісно виконувати роботу, а й зуміти професійно “показати” цей процес регулятору, щоб уникнути претензій.
Сучасний алгоритм інспектування охоплює всі критичні вузли компанії:
- Ревізія роботи над помилками: інспектори ретельно перевіряють, як були виконані рекомендації попередніх внутрішніх аудитів.
- Пряма комунікація: практика “інтерв’ю” з менеджментом та працівниками всіх ліній захисту.
- Клієнтський блок: під мікроскоп потрапляє все – від маркетингових креативів та ціноутворення до аналізу кожної скарги споживача.
Логічним фіналом таких тривалих перевірок майже завжди стає штраф. На думку Володимира Довгаля, це “об’єктивна реальність” державного апарату. Якщо група держслужбовців витрачає місяці на вивчення однієї компанії, вони просто не можуть піти з порожніми руками, адже інакше їхня робота виглядатиме як марнотратство бюджетних коштів.
Фундамент для таких жорстких відносин був закладений у 2020 році після реформи “спліт”. Тоді повноваження ліквідованої Нацкомфінпослуг перейшли до НБУ. Регулятор одразу взяв курс на “очищення” ринку, впроваджуючи європейські стандарти прозорості та безкомпромісний фінмоніторинг. Для багатьох МФО, страховиків та лізингодавців ці правила виявилися занадто складними: сотні компаній втратили ліцензії, не зумівши адаптуватися до нових реалій або допустивши порушення прав споживачів.









Коментарі