Шишацька громада прощається з двома Героями, які віддали життя за Україну

У Шишацькій громаді повідомили про загибель двох уродженців громади – військовослужбовців, які боронили Україну від російської агресії. Своє життя за свободу і незалежність держави віддали Олександр Зленко та Руслан Ліпкін.

Олександр Миколайович Зленко народився 3 липня 1974 року в селі Яреськи. Навчався в Яреськівській школі імені Ф.П. Борідька, частину дитинства провів у селі Великий Перевіз у бабусі Варвари. У 1992 році вступив до Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва на факультет інженерів-землевпорядників. Був активним і старанним студентом, навчався на відмінно, закінчив університет із червоним дипломом.

Після аспірантури Олександр працював асистентом викладача, однак обрав шлях практичної діяльності – почав працювати в Харківському обласному управлінні земельних ресурсів, згодом у Києві та Дніпрі. Мав сертифікати інженера-землевпорядника та геодезиста, а з 2021 року відкрив власну справу як фізична особа-підприємець.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України він добровільно став до лав захисників. 21 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання, Олександр Зленко загинув унаслідок мінометного обстрілу. Поховали його 30 вересня 2025 року з військовими почестями у селищі Слобожанське Дніпровського району.

Ще одного воїна громада провела в останню путь 11 жовтня. У селі Федунка попрощалися з Русланом Васильовичем Ліпкіним – мужнім захисником, відданим сім’янином і добрим другом.

Руслан народився 4 березня 1978 року в Полтаві в багатодітній родині. Був наймолодшим із трьох дітей. Після школи №7 продовжив навчання у професійно-технічному училищі, здобув фах налагоджувальника технологічного обладнання. З 1997 року працював на Полтавському маслозаводі. У 1996 році створив сім’ю з Людмилою Якименко, у подружжя народилося двоє синів – Дмитро і Євгеній, а в 2013 році – донька Настя.

У 2006 році родина переїхала до села Федунка, де Руслан працював у ПРАТ «Пасіпол». З початком повномасштабного вторгнення він активно допомагав громаді – будував укріплення, долучався до роботи територіальної оборони, чергував у старостаті та займався волонтерством.

17 березня 2024 року Руслан Ліпкін вступив до лав Збройних Сил України. Служив оператором безпілотних літальних апаратів у підрозділі ударних авіаційних комплексів. 8 жовтня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання, віддавши життя за Україну.

Громада висловила глибокі співчуття родинам полеглих Героїв. Імена Олександра Зленка та Руслана Ліпкіна назавжди залишаться у пам’яті земляків як приклад мужності, патріотизму і відданості своїй державі.