Решетилівщина втратила двох героїв у війні за Україну

У Решетилівській міській раді повідомили про загибель двох земляків, які віддали своє життя, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.

23 жовтня 2025 року громада попрощалася з Владиславом Бабаніним, який віддав життя за Батьківщину.

Владислав Сергійович Бабанін народився 27 червня 2002 року в селі Новомиколаївка Іванівського району Херсонської області. У 2010 році його родина переїхала до Лиману Першого, де він закінчив 9 класів Першолиманської ЗОШ. Професію тракториста здобув у Решетилівському ПАЛ імені І.Г. Боровенського.

Восени 2020 року Владислав був призваний на строкову службу до Національної Гвардії України. На початку повномасштабного вторгнення він ніс службу у 25-й бригаді охорони громадського порядку імені князя Аскольда, забезпечуючи стабілізаційні заходи та охорону правопорядку. У 2023 році підписав контракт і служив у Першій президентській бригаді оперативного призначення «Буревій», беручи участь у боях на Донеччині (Серебрянський ліс), де отримав поранення та контузії.

22 лютого 2024 року Владислав отримав посвідчення учасника бойових дій та нагороди: нагрудний знак «Ветеран війни», медалі «За доблесть» і «За відвагу», а також численні подяки за зразкове виконання бойових завдань. На початку цього року його перевели на посаду розвідника-гранатометника в іншу бригаду НГУ. Також він був нагороджений медаллю, виготовленою з броні російського БТР-80, знищеного під час оборони Слов’янська бійцями його бригади. Владислав загинув 16 жовтня під час стрілецького бою поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району.

25 жовтня у Решетилівці відбулося прощання з молодшим сержантом ЗСУ Павлом Пімочкіним, який загинув, виконуючи бойове завдання.

Павло Дмитрович Пімочкін народився 18 березня 1976 року. У 1983 році пішов до Решетилівської школи імені І.Л. Олійника, а з 1991 року навчався у Решетилівському професійному училищі, де здобув професію тракториста-механіка. З 1994 по 1996 рік проходив військову службу в Запоріжжі, звільнившись у званні сержанта-єфрейтора артилерійських підрозділів.

Понад десять років Павло працював за кордоном, а потім повернувся до Решетилівки, де допомагав матері та проводив час з родиною. Хоча його віра не дозволяла брати зброю, він виконув обов’язок перед державою і став на захист України, служачи стрільцем-помічником гранатометника у відділенні морської піхоти. Павло загинув 18 жовтня поблизу села Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Вічна слава Захисникам України!