Полтававодоканал переходить на ПОН: як це позначиться на оплаті та майбутньому підприємства

Починаючи з 25 листопада підприємство «Полтававодоканал» буде закуповувати електроенергію у постачальника останньої надії, про що під час брифінгу повідомив голова обласної ради Олександр Біленький. За його словами, незмінний тариф на воду для населення на тлі постійного подорожчання електроенергії спричинив дисбаланс у витратній частині компанії, що сформувало значну фінансову різницю та призвело до щомісячного зростання боргу за світло.

У ході обговорення він звернув увагу на те, що після переходу на ПОН витрати на електроенергію можуть зрости ще більше. Сам Біленький наголосив, що замість приблизно 20 мільйонів гривень на місяць підприємству доведеться сплачувати близько 35 – 40 мільйонів. Постачальник останньої надії – це компанія, яка повинна забезпечити електроенергією або газом споживачів у ситуаціях, коли їхній попередній постачальник припиняє роботу через банкрутство, втрату ліцензії чи інші причини. Вартість електроенергії у ПОН, як пояснено, є на 25% вищою за ринкову.

Коментуючи заяви про те, що Полтавська міськрада нібито ініціює передачу водоканалу в міську комунальну власність, він уточнив, що жодного юридично коректного звернення до обласної ради не надходило. За словами Біленького, йдеться лише про інформаційні повідомлення щодо бажання отримати підприємство без боргів, однак така позиція не має юридичної сили.

«З приводу передачі підприємства на баланс міської ради. Хочу вам авторитетно заявити, що жодного юридично правильного звернення, ні від мама Я, ні від теперішніх колег, не надходило до обласної ради. Нас інформують, що в них є бажання без боргів отримати це підприємство до міської власності. Це бажання виключно інформативне. Воно немає, воно юридично нікчемне. І коли говорять, що зверталися з проханням передати, я можу сказати «забирайте». Оце буде вага мого слова «забирайте», плюс-мінус така сама, як у сесії міської ради, де говорять «передайте».

Разом з тим він пояснив, що складність не обмежується лише можливими боргами. «Полтававодоканал» працює не тільки в місті, а й на території ще 11 громад, що ускладнює передачу структури. Окремо зазначено, що спецдозволи на водокористування видаються у єдиному примірнику для всього підприємства, а отримання нового документа займає 2 – 2,5 роки. За відсутності дозволу місцеве комунальне підприємство, яке може виникнути після передачі, не зможе працювати у повноцінному режимі.

Під час брифінгу Біленький також згадав, що ситуацію вдалося б частково врегулювати, якби парламент підтримав рішення про 4% ПДФО у другому читанні. Ці кошти нині закладені в місцевих бюджетах і розглядаються як один з інструментів для погашення боргу водоканалу. Він навів позицію заступника міністра фінансів, яку озвучили на недавньому конгресі: передати ці 4% у форматі цільової субвенції. У такому випадку фінансування буде спрямоване виключно на компенсацію різниці в тарифах на водопостачання, водовідведення, каналізацію та теплопостачання і не зможе бути використане на інші цілі. Для місцевих бюджетів це створить певні обмеження, але для області стане гарантією підтримки критичної інфраструктури.