Україна відзначає 95-річчя від дня народження легендарного композитора та поета Олександра Білаша. У Полтаві пам’ять Героя України вшанували творчим вечором «Пісенний всесвіт Олександра Білаша», який об’єднав шанувальників високого мистецтва в стінах бібліотеки-філії №7.
Майбутній класик народився 6 березня в мальовничому Градизьку, біля підніжжя гори Пивихи. Батьки чекали на сина десять років, і він ріс справжнім непосидьком. Попри мрії родини бачити Сашка лікарем чи бухгалтером, хлопець обрав музику – стихію, яка панувала в його домі. Мати була найкращою співачкою на селі, а батько майстерно грав на всьому, що потрапляло під руку.

Шлях до визнання не був усипаний трояндами. У 1947 році юнак отримав болючу відмову в Полтавському музучилищі, де в нього нібито «не знайшли» слуху. Проте впертість перемогла: Київська вечірня школа, Житомирське училище та, зрештою, консерваторія стали тими сходинками, що вивели сільського хлопця на велику сцену.
Олександр Білаш був митцем широкого діапазону. Його спадщина вражає масштабністю:
- Естрадні пісні та романси, що стали народними
- Опери та оперети
- Масштабні ораторії та симфонічні твори
- Витончені фортепіанні концерти
Коли світ звуків ставав надто гучним, композитор шукав порятунку в поезії. Свої дев’ять збірок віршів він лагідно називав «молитовничками». Часто ці рядки народжувалися в тиші – за старим дерев’яним столом під грушею-петрівкою в рідному Градизьку.
Творча спадщина Олександра Білаша – це не просто сторінки музичної історії, це жива душа українського народу. Його славетні «Два кольори» давно перетнули кордони України, ставши справжнім народним гімном долі.

Під час вечора гості переглянули архівні кадри, де Маестро працює з друзями-поетами та співає разом із дружиною – народною артисткою Ларисою Остапенко. Сьогодні справу митця продовжує фестиваль «Пісенне джерело» на його батьківщині. Доки молоді таланти виконують ці мелодії, голос Олександра Білаша продовжує звучати в кожному українському серці.










Коментарі