Автор 
Україна окреслила чотири пріоритети розвитку земельних відносин на найближчі п’ять років — цифрова прозорість, чіткі правила управління, гармонізація зі стандартами ЄС та ефективний моніторинг. Мета — зменшити корупційні ризики та стимулювати інвестиції в земельну сферу.
Корупційні ризики та реалії
За даними НАЗК, понад 44% українців стикалися з корупцією при зверненні за послугами у сфері будівництва та земельних відносин. Непрозорі процедури затримують будівництво, підвищують вартість капіталу та блокують інвестиції, а непрозора приватизація державних земель зменшує податкові надходження громад.
Новий звіт ГО «Разом проти корупції» зафіксував певний прогрес у виконанні Державної антикорупційної програми (ДАП) у сфері земельних відносин у 2023−2025 роках. Уряд підготував правову та технічну базу для масової оцінки земель сільськогосподарського призначення, провів незалежну оцінку національної кадастрової системи та відновив пілотний проєкт реєстрації земель без посередництва чиновників.
Проте критичні ризики залишаються:
- відсутність чітких регламентованих процедур та надмірні дискреційні повноваження посадовців при формуванні земельних ділянок;
- непрозора роздача державних земель;
- немає законодавчої вимоги передавати всі комунальні землі через електронні аукціони;
- відсутність стратегії цифровізації земельної сфери, що призводить до тривалих та дорогих процедур.
Станом на липень 2025 року виконано лише трохи більше п’ятої частини запланованих заходів земельного блоку ДАП.
Цифрова прозорість як ключовий інструмент
Публічні обмеження на землю мають бути доступними у цифрових реєстрах онлайн 24/7. Кожне обмеження повинно містити уніфіковані метадані — правову підставу, межі, строк дії та відповідальний орган — та інтегруватися з Держземкадастром і суміжними системами.
Функціонал системи має дозволяти перегляд інформації до рівня конкретної ділянки, фіксувати всі зміни та автоматично оновлювати інші реєстри. Технічні заходи захисту даних включають багаторівневий доступ, маскування конфіденційних об’єктів і реєстрацію всіх запитів.
Результат очевидний — інвестор, громада та держава бачать одне й те саме без «ручного регулювання».
Чіткі правила управління
Корупційні ризики мінімізуються завдяки цифровізованим та уніфікованим процедурам. Зміна цільового призначення землі відбувається за єдиним чеклістом, а розпорядження державною та комунальною землею здійснюється через конкурентні електронні аукціони. Надзвичайні відступи під час відбудови втрачають чинність автоматично через два роки, якщо їх не переглянуто.
Державний земельний банк має оживити мертвий капітал, але без закону про передачу надлишків через Prozorro продажі гектарів залишаються тіньовими. Єдиний вихід — незалежне управління, публічні угоди та виключно електронні аукціони.
Гармонізація з нормами ЄС
Земельна політика України має відповідати європейським стандартам. Просторові дані — сумісні зі стандартами INSPIRE, містобудівні рішення — узгоджені з екологічними та пам’яткоохоронними вимогами. Масова оцінка земель здійснюється за міжнародними стандартами з урахуванням якості ґрунтів, інфраструктури та екосистемних факторів.
Безоплатна приватизація та непрозорий розподіл землі мають відійти в минуле — вільних земель не вистачає, а законодавчо задеклароване право громадян часто залишається нереалізованим.
Моніторинг земельних відносин
Ефективний моніторинг може стати найдієвішим антикорупційним інструментом. Публічні дані про користування комунальними та державними землями, ціни продажу та оренди, зміни цільового призначення — усе це дозволяє бізнесу та громадянам контролювати ринок.
Портал моніторингу має показувати рішення органів місцевого самоврядування, дотримання режимів охорони природних об’єктів, цінних ґрунтів та культурної спадщини. Це не лише статистика, а й запобіжник корупційних практик і гарантія довіри суспільства та інвесторів.
Прозорі та інтегровані кадастри дадуть чітку відповідь — де можна будувати та хто володіє землею. Єдині правила управління і електронні аукціони усунуть тіньові схеми, а ефективний моніторинг забезпечить прозорість ринку земель.
Коментарі