Автор 
Із 2025 року в Україні діють оновлені вимоги до трансфертного ціноутворення, які суттєво вплинули на порядок звітування компаній, що здійснюють контрольовані операції. Нові норми підвищили стандарти щодо повноти, достовірності та підтвердження ринковості цін у таких звітах.
Хто має подавати звіт
Обов’язок звітувати про контрольовані операції виникає лише за виконання двох умов одночасно:
- річний дохід компанії перевищує 150 млн грн (без ПДВ та інших непрямих податків);
- загальна сума операцій з кожним конкретним нерезидентом перевищує 10 млн грн на рік (також без ПДВ).
Важливо, що з 2025 року ДПС враховує не лише юридичну пов’язаність сторін, а й економічні ознаки. Наприклад, якщо певний контрагент формує значну частку доходів або витрат компанії, така співпраця також може визнаватися контрольованою.
Що потрібно вказати у звіті
Документ має охоплювати всі операції, що відповідають критеріям контрольованості. Для кожної з них зазначаються:
- дата, характер і сума операції;
- інформація про контрагента (юрисдикція, код, статус пов’язаності);
- код товару чи послуги;
- обраний метод ТЦУ;
- показники рентабельності;
- джерела даних для порівняльного аналізу (бенчмаркінгу).
Звіт складається за уніфікованою формою, затвердженою Міністерством фінансів, і подається виключно в електронному форматі через Електронний кабінет платника податків.
Методи та джерела даних
Поточні правила зобов’язують платників використовувати переважно локальні джерела інформації. Обґрунтування вибору методу трансфертного ціноутворення має підтверджувати дотримання принципу «витягнутої руки».
Допускається застосування відкритих публічних джерел, локальних баз даних та внутрішньої інформації, але кожне з них має бути підтверджене документально. Використання узагальнених «середньоєвропейських» показників ДПС вважає недостатнім для українських реалій.
Поширені помилки
На практиці компанії часто стикаються з типовими прорахунками при підготовці звіту:
- неправильна ідентифікація пов’язаних осіб або операцій через ігнорування нових економічних критеріїв;
- обрання методу ТЦУ без належного обґрунтування та якісного бенчмаркінгу;
- розбіжності між даними звіту та бухгалтерськими документами;
- використання застарілої форми звіту, яка вже не чинна;
- технічні помилки при підписанні або завантаженні файлу.
Фінансова відповідальність
За неподання звіту встановлено штраф у розмірі 908 400 грн. Прострочення подання коштуватиме 3028 грн за кожен день, але не більше тієї ж максимальної суми. Відмова надати документацію на запит податкової служби може призвести до додаткового штрафу до 605 600 грн.
Щоб уникнути санкцій і забезпечити правильність даних, фахівці радять проводити попередній аудит операцій та залучати консультантів, які спеціалізуються на трансфертному ціноутворенні.
Коментарі