Ціна зради – довічне: у Києві винесли вирок айтішнику, який полював на ТЕЦ

Столичний ІТ-фахівець, який добровільно став очима ворога для ударів по критичній інфраструктурі, проведе залишок життя за ґратами. Суд поставив крапку у справі 32-річного киянина, чия “допомога” окупантам ледь не залишила регіон без світла та тепла.

Чоловіка затримали ще в липні 2025 року. Ключовим доказом став його власний смартфон – там контррозвідники СБУ виявили детальні маршрути для російських ракет. Зловмисник власноруч позначав повітряні “коридори”, якими ворожа зброя мала обходити щит української ППО, щоб поцілити прямо в серце енергосистеми Київщини.

Історія падіння спеціаліста почалася в Телеграм-каналах. Саме там він ініціативно вийшов на зв’язок із російською спецслужбою, запропонувавши свої послуги за грошову винагороду. Отримавши статус агента фсб, він перетворив свої поїздки областю на ретельну розвідку.

Його робота була методичною та цинічною:

• він об’їжджав територію навколо енергооб’єктів та фіксував їхні координати на електронних мапах;
• робив детальні фотознімки фасадів ТЕЦ із чіткою прив’язкою до навколишньої місцевості;
• вистежував розташування зенітно-ракетних комплексів та постів спостереження ЗСУ, що прикривали небо.

Кожен такий “звіт” ставав основою для наступної атаки. Ба більше – після вибухів зрадник не ховався, а вирушав на місця “прильотів”. Там він проводив дорозвідку: оцінював масштаби руйнувань та передав дані куратору, щоб ворог міг скоригувати повторні удари.

За матеріалами СБУ, які готували слідчі Донецької та Луганської областей під керівництвом прокуратури, суд визнав чоловіка винним у державній зраді. Згідно з ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України, в умовах воєнного стану таке злодіяння передбачає найвищу міру покарання – довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Цей вирок став чітким сигналом: сучасні технології в руках зрадника не дають анонімності, а лише фіксують докази для трибуналу.