Економіка на генераторах: як чернігівські підприємці виживають в умовах енергетичного дефіциту

Чернігівський бізнес змушений адаптуватися до реалій, де відсутність електрики протягом дев’яти годин із одинадцяти робочих стала нормою. Підприємці працюють у “нуль”, закуповують дороге обладнання та переходять на акумуляторну техніку, аби просто втриматися на плаву в умовах постійних відключень.

Для багатьох малий бізнес перетворився на боротьбу за самоокупність. Керуюча мережею закладів харчування Дар’я Старикова зазначає, що заживлення лише одного магазину напівфабрикатів вимагає колосальних витрат. Генератор, який раніше коштував 30 тисяч, довелося купувати за 65 тисяч гривень, а щомісячне обслуговування “з’їдає” ще понад 20 тисяч. За таких умов прибутки тануть, а собівартість продукції невпинно зростає.

У сфері послуг ситуація не менш напружена. Власниця салону краси Євгенія Голуб інвестувала у незалежність свого закладу майже 100 тисяч гривень. Вона комбінує використання потужних генераторів із дрібнішою технікою.

• Використання шейверів та машинок, що заряджаються через Type-C;
• Робота фенів на спеціальних док-станціях;
• Стерилізація інструментів та нагрів бойлерів у короткі “вікна”, коли світло з’являється на 2 – 3 години.

Підтримку надає і держава: завдяки програмі «Дія» Євгенія отримала 9 000 гривень допомоги на пальне. Проте вона визнає, що успіх бізнесу сьогодні залежить не лише від наявності кіловатів, а й від фінансових можливостей самих клієнтів, яким також важко.

Магазини напівфабрикатів відчувають енергетичну кризу найгостріше. Ганна Фесюк, яка керує таким закладом, розповідає про вимушену зміну технологічних процесів. Коли працює генератор, його потужності вистачає лише на роботу вітрини та двох банет, через що частину обладнання, як-от шокери, доводиться вимикати.

Графік роботи персоналу також зазнав змін: дівчата працюють менше, відповідно – менше заробляють. Щоб мінімізувати збитки, магазини іноді закриваються на годину раніше. Виробничий цикл фактично звузився до ручного ліплення млинців, голубців та пельменів.

Більш технологічний підхід демонструє офтальмологічна клініка. Співзасновниця закладу Олександра Шевчук пояснює, що їхня робота базується на системному поєднанні інверторів та сонячних батарей. Це дозволяє захистити дороговартісні та чутливі апарати від перепадів напруги в мережі.

“Ми інколи просто вимушені вимикати зовнішню електроенергію і продовжити працювати на інверторі, тому що просто апарати не витримують. Апарати досить чутливі, вони дороговартісні всі, і ми не маємо права на помилку”, — каже Олександра Шевчук.

Володимир Шевчук додає, що клініка намагається відходити від класичних генераторів. Причиною стали не лише витрати на бензин, а й специфічні запахи палива, які суперечать концепції сучасної медицини.

Попри складні умови, масової паніки серед підприємців не спостерігається. За даними Тетяни Рубан із податкової служби області, протягом грудня та січня у Чернігові закрилося 170 суб’єктів господарювання. Найбільше постраждала роздрібна торгівля продуктами та напоями — це 70% від усіх ліквідованих підприємств.

Водночас за цей же період зареєструвалося понад 900 нових підприємців. Це свідчить про те, що бізнес Чернігівщини демонструє неабияку адаптивність. Хоча маленьким закладам, що залежать від генераторів, стає дедалі важче, загальна ситуація в регіоні залишається стабільною, без ознак критичного припинення діяльності.