Рустам: історія реабілітації після поранення, яке змінило все

У розпал війни, коли кожен день приносить нові випробування, історії відважних людей, які не здаються, надихають. Однією з таких є історія Рустама — ветерана, що пережив ампутацію після поранення, завданого ударом дрона. Його шлях до одужання був довгим і важким, але з кожним новим кроком він знаходив нову силу. Від моменту травми до перших кроків на протезі — це не просто історія про фізичне відновлення, але й про боротьбу з внутрішніми демонами.

Рустам був важко поранений внаслідок атаки дрона. У нього відірвало ліву ногу до коліна, а праву — було перебито кістку. Під час евакуації лікарі, зібравши консиліум, чесно попередили: «Або ви залишаєтесь живими без ноги, або…». Рустам не сумнівався в своєму виборі. «Ріжте», — це були його слова, що означали готовність прийняти важке, але життєво важливе рішення. Лікарі в Дніпрі розпочали реабілітацію буквально з перших днів.

Не лише фізичні пошкодження виявилися для Рустама випробуванням. Психологічні наслідки травми були не менш болісними. Вже на перші дні з’явилися панічні атаки. Як розповідає він сам, спочатку йому було важко зрозуміти, що це таке. «Відчуваєш, як руки і груди німіють, починається прискорене дихання. Це схоже на поранення. Я тоді налякав усіх», — згадує Рустам. Однак підтримка психолога допомогла йому впоратись із тими відчуттями. «Вчишся вловлювати момент, коли це накриває, пити воду, дихати, повертатися в контроль», — пояснює ветеран.

Окрім професійної допомоги, Рустам вважає, що величезну роль у його реабілітації відіграла підтримка родини. «Моя родина була поряд, коли я почав відновлюватися. Дружина, діти, мама — вони давали мені сили. Я живу в Дніпрі, тому було важливо, що я міг бачити їх щодня», — говорить він. Саме їхня підтримка стала тим «твердженням» його нового життя, як би важко не було приймати обставини, які змінили його реальність.

Реабілітація виявилася набагато складнішою, ніж він собі уявляв. «Не можна думати, що місяць чи три — і ти знову бігаєш. Це боляче, фізична сила тане, м’язи атрофуються», — зазначає Рустам. Однак саме реабілітаційна команда допомогла йому усвідомити важливість терпіння та щоденної роботи. Його перші кроки з протезом, коли він встав на нього після місяців лікування, стали важливою віхою. «У мене зріст 1,80 м. Коли вперше я встав вертикально, це був момент, що змінив усе. Відчуття, що я знову стою на ногах, було незабутнім», — згадує він.

Рустам почав тренуватися з протезом восени 2024 року, і лише після Нового року зміг пройти кілька метрів без милиць. Три-чотири місяці щоденних тренувань на різних рівнях складності допомогли йому покращити свою фізичну форму. Він піднімав ваги, спочатку 15 кг, а потім і 45–50 кг. Кожен новий крок був значущим для нього, а підтримка реабілітаційної команди ставала потужним мотиватором. «Вони завжди підтримували мене, вважали за приклад для інших», — розповідає він.

Проте не все було так гладко. Найскладнішим для Рустама був період адаптації до нової реальності вдома. «Повернутися в сім’ю на кріслі колісному, просити допомоги, не могти взяти дитину на руки — це було важко. Але потрібно не співчуття, а терпіння», — говорить він. Його дружина стала основною опорою, а психолог — тим, хто допоміг прийняти нову реальність.

Зараз Рустам уже повернувся до роботи, водить машину і починає жити звичним ритмом. «Перші місяці було важко, я приходив додому і засинав, але тепер це стало звичним. Я вже не потребую знеболювальних, це означає, що все працює», — ділиться він. Важливим уроком для Рустама стала терплячість. Він наголошує: «Цей шлях — не швидкий. Але якщо ви працюєте щодня, якщо ви маєте підтримку та вірите в себе, усе буде добре». Він запевняє тих, хто тільки починає свій шлях реабілітації: «Не бійтеся, це все можна пережити».

Послуги з реабілітації в Україні доступні безоплатно в межах програми медичних гарантій. Вони включають стаціонарне та амбулаторне лікування для всіх, хто цього потребує, включаючи людей із тяжкими травмами та ампутаціями. Реабілітація може тривати до 112 днів на рік, і для тих, хто потребує складніших процедур, передбачено до 8 циклів реабілітації на рік. Це стало можливим завдяки впровадженню нової Стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.